Персональна сторінка вчителя математики Ірини Кирдей

   Коли в перших числах вересня я запитала в свого 9-А після другого пояснення про науково-дослідницьку діяльність "Дітки, а хто хоче працювати в цьому напрямі зі мною?" і побачила 5 піднятих рук, то з одного боку зраділа і сказала "Чудово! Пишемо!", а з другого боку - отетеріла. Писати одну МАНівську роботу з учнем важко і на це погоджується не кожний вчитель і не кожного року. Дві - не реально важко. Три - не відомо як, у мене такого прикладу в практиці не було. А більше - то вже окрема робота з повною зайнятістю. Але спочатку запросити дітей, а після того, як вони відгукнулись, почати пояснювати їм таке було б зрадою із зрад. 
На щастя вже другого дня після першого завдання підійшли двоє і сказали, що не писатимуть, бо не готові до такого. І ми розпочали. 
     Дві теми діти обрали самі. Це були поглиблення і розширення знань із тих тем, які ми вчили по програмі лише по дотичній. А третю тему ми ще місяць шуукали і змінювали. Кінець кінцем вийшло так, що "розкладаючи яйця в різні кошики", я визначила одну з робіт у секцію "Математика", другу - "Прикладна математика", а третій залишилось місце в "Математичному моделюванні". Це і визначило область досліджень як математичну модель артилерійського пострілу. 
   Актуальність цієї теми у країні, яка веде визвольну війну, - беззаперечна. Зробити відкриття в цій царині ми не сподівались - хотілось привернути увагу саме до тих областей знань математики і фізики, які визначають влучність кожного артлерійського пострілу.
      Робота вийшла хороша. Хоч і розглянуто було лише окрему частину тільки зовнішньої балістики.
Нам пощастило з військовим консультантом. Потужна фронтова Білоцерківська волонтерська група і її яскраві представники відомі в країні волонтери Юрій Москаленко і Юлія Скотар та фронтовий офіцер Анатолій Валерійович Штефан познайомили нас із кадровим артилеристом з самої гарячої точки фронту. Спочатку наше спілкування проходило епізодично і телефоном. У дні його короткої відпустки ми змогли поспілкуватись особисто і відкоригувати та уточнити деякі положення в роботі.
     Саме після спілкування з людиною, яка присвятила цій темі чотири роки навчання і три роки війни, ми зрозуміли, що зачепили верхівку айсберга і роботи ще не початий край.
    Скажімо, крім зовнішньої балістики - польоту снаряда після того, як він вилітає з дула гармати, існує і внутрішня балістика - власне рух в середині ствола.... Але то вже будуть наступні розробки.
    Сьогодні ж цей невластиво довгий свій пост я хочу завершити переможним "Yes!" Ми це зробили! З трьох робіт дві посіли призові ІІ і ІІІ місця на І (міському) конкурсі і всі мої юні науковці мають перший "бойовий" досвід публічного виступу і захисту ідеї. Кожен з них отримав те, заради чого я ледве витягла колосальне навантаження ці півроку - вміння працювати з величезними масивами інформації й відбирати потрібні крихти, "збагачувати руду", відділяючи головне. Формувати гіпотезу і доводити або спростовувати її. Розуміти, що МАН - це триборство: текстова частина, що має жорсткі вимоги, контрольна робота з предмета і публічна презентація ідеї.
     Завершити хочу так, як завершив Вова свою презентацію: "Важко в навчанні - легко в бою!" СЛАВА УКРАЇНІ!