Розподілені обчислення в Україні

  Тема наукової роботи "Розподілені обчислення в Україні" була обрана через її недостатню популярність при достатньому благородстві  та високій альтруїстичності. Участь у розподілених обчисленнях - це як комфортний вид волонтерства: вас ніхто не закликає їхати в південну Африку допомагати прищеплювати лісових пігмеїв від лихоманки або доглядати за безнадійно хворими. Все що потрібно - встановити програму на свій персональний комп′ютер і не забувати завантажувати її новими завданнями.

          Мета науково-дослідницької роботи: привернути увагу широкого кола користувачів персональних комп’ютерів, до реальних наукових досліджень у проектах, потенційно спрямованих на загальне благо (пошуку ліків від тяжких хвороб, досягнення більш високого рівня безпеки інформації, для вивчення змін клімату на нашій планеті, дослідження еволюції життя на Землі).

На офіційній сторінці команди http://distributed.org.ua/ детально описаний принцип організації цих самих розподілених обчислень.

      У діяльності команди розподілених обчеслень не можна недооцінити значення форуму. Саме на форумі у різних темах можна знайти відповіді на запитання у найбільш досвідчених кранчерів.

       Принагідно висловлюю подяку двом з них, а саме ReMMeR та nikelong. Саме їх активна діяльність у команді розподілених обчислень стала причиною наших наукових досліджень та популяризації ідеї розподілених обчислень.

     Також висловлюю подяку шановному журі І (міського) етапу конкурсу-захисту наково-дослідницьких робіт учнів-членів Білоцерківського територіального відділення МАН України, секція "Прикладна математика", яке присудило почесне ІІІ місце цій роботі та юному досліднику Медвідю Іллі Юрійовичу, учню 9-В класу нашої школи.

 

ВСТУП

«… із усіх втрат втрата часу найтяжча …»

(Григорій Сковорода)

   Загальна ідея розподілених обчислень, звучить приблизно так: "поки ви друкуєте в Word, слухаєте музику або сидите в цих ваших інтернетах, ваш процесор завантажений не більше ніж на 3%. Тож щоб процесор не ганяв 97% порожніх циклів, його можна завантажити корисною справою. Наприклад - поставивши клієнт розподілених обчислень для розв’язання якоїсь ресурсномісткої наукової задачі ". (Додаток Г)

 

Актуальність та доцільність обраної теми. Практично всім науковим організаціям недостатньо фінансування для придбання спеціальних ресурсів - суперкомп'ютерів або кластерних обчислювальних мереж - для проведення ґрунтовних наукових досліджень. Розподілені обчислення, що досліджуються в роботі,  проводяться за допомогою армії добровільних користувачів Internet,  співставні і навіть перевершують потужності суперкомп'ютерів і тому можуть стати альтернативою на окремих етапах актуальних наукових досліджень.

Мета роботи : привернути увагу широкого кола користувачів персональних комп’ютерів, зокрема членів Малої Академії Наук, до реальних наукових досліджень у проектах, потенційно спрямованих на загальне благо (пошуку ліків від тяжких хвороб, досягнення більш високого рівня безпеки інформації, для вивчення змін клімату на нашій планеті, дослідження еволюції життя на Землі, розв’язання проблем теорії чисел тощо).

Об’єкт  дослідження: процес проведення  обчислювальної роботи для розрахунків проектів, потенційно спрямованих на загальне благо, що здійснюється комп’ютерами добровільних учасників.

Предмет дослідження:  організація роботи української команди розподілених обчислень для розв’язання деяких проблем теорії чисел.

Методи дослідження, які використовуються в даній роботі, є загальновизнаним методами наукового пізнання:

  • теоретичні: вивчення та аналіз відповідної наукової літератури та матеріалів електронних видань, пошук інформації в Інтернеті;
  • індуктивні: збір, систематизація та класифікація проектів розподілених обчислень, у яких приймає участь українська команда.
  • практичні: залучення добровільних учасників до роботи над проектами теорії чисел.

Характеристика  роботи   (теоретична,   прикладна). Матеріали даної роботи систематизовані у теоретичному та практичному модулях:

  • відбір необхідних теоретичних основ теорії чисел, теорії АВС-трійок та сіракузької послідовності – методичного апарату для дослідження поставленої проблеми;
  • узагальнення методів розподілених обчислень вчених різних країн протягом двох останніх століть;
  • практичні обчислення АВС-трійок та чисел-градин для дослідження окремих положень відповідних гіпотез.

Прикладна цінність отриманих результатів.

Під час вивчення питання розподілених обчислень були узагальнені та систематизовані за групами наукові дослідження над нерозв’язаними проблемами, актуальними для всього людства, математичні моделі яких не є прорахованими і потребують значних обчислювальних потужностей.

Акцент у дослідженні було поставлено на дві сучасні проблеми теорії чисел: АВС-гіпотезу та сіракузьку послідовність. Під час перевірки гіпотез були проведені особисті розрахунки, які можуть бути використані як підтвердження гіпотез.

Крім того, було проаналізовано (вперше) стан українських проектів з магнетизму та матеріалознавства та досягнення української команди розподілених обчислень у цих проектах.

Матеріали даної роботи можуть бути використані для:

  • приєднання до української команди розподілених обчислень та роботи в актуальних проектах наукових досліджень;
  • роботи, спрямованої на дослідження гіпотез теорії чисел;
  • як прикладний навчальний матеріал для проведення занять факультативів та курсів за вибором, підготовку учнів до математичних конкурсів та олімпіад;
  • буде корисним для всіх, хто цікавиться методами теорії чисел.

Принцип розподілених обчислень полягає в тому, що одна велика задача, яку можна розв’язати  тільки за допомогою суперкомп'ютера, розбивається на десятки тисяч маленьких завдань, обробити які зможе будь-який домашній або офісний комп'ютер за час від декількох хвилин до декількох десятків годин. Оскільки цих домашніх комп'ютерів може бути підключено до проекту кілька десятків тисяч, то їх загальна продуктивність може бути на рівні, а то і перевершувати обчислювальну потужність суперкомп'ютерів з першої десятки ТОП-500.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ РОЗПОДІЛЕНІ ОБЧИСЛЕННЯ

1.1.         Історичний ракурс питання

За найсміливішими оцінками, початок розподіленим обчисленням було покладено два століття тому. Безумовно, ні про які комп'ютери тоді не могло бути й мови, але це був час, коли перед ученими вже ставили завдання великомасштабних обчислень. І ці завдання потрібно було розв’язати.

В кінці ХVІІІ ст. уряд Франції вирішив істотно поліпшити логарифмічні і тригонометричні таблиці. Робота була пов'язана з величезними на ті часи об'ємами розрахунків, а тому її доручили професіоналові, барону Гаспару де Проні, який був головним обчислювачем при французькому уряді в 1790-1800 рр. У результаті з'явилася знаменита "обчислювальна мануфактура" барона де Проні.

Барон сміливо взяв на озброєння ідею про поділ праці і переніс її принципи на обчислювальний процес. Виконавці проекту були розподілені на три рівні. Нижчий рівень в системі займали звичайні люди-обчислювачі ("комп'ютери"), від яких вимагалося лише виробляти акуратні арифметичні дії. На другому рівні стояли освічені технологи ("сервери" проекту), які організовували рутинний процес, розподіляючи завдання і обробляючи отримані обчислювачами дані. Вищий щабель займали видатні французькі математики ("адміністратори-програмісти" проекту), серед яких були Адрієн Лежандр і Лазар Карно. Вони готували математичне забезпечення - по суті писали "програми".  В результаті баронові де Проні вдалося організувати процес таким чином, щоб звести дуже складні завдання до набору рутинних операцій, завдяки чіткій системі контролю і добре налагодженій системі розподілу роботи між обчислювачами.

Ідеї де Проні підштовхнули Чарльза Беббіджа до створення першої в історії обчислювальної машини, а засновані на прототипі барона "обчислювальні мануфактури" використовувалися в дослідницьких проектах аж до середини ХХ століття.

Вперше завдання сумісного використання вільних обчислювальних ресурсів комп'ютерів було вирішено на початку 1970-х рр.. вченими з дослідницького центру PARC (Xerox, Palo Alto), що займалися розробкою програм для перших комп'ютерних мереж.

У 1973 р. Джон Шох і Жон Хапп написали просту програму, яка запускалася ночами в локальну мережу, розповзалася по працюючих комп'ютерах і примушувала їх виконувати обчислення.

Наступний якісний стрибок в технічному розв’язанні задачі сумісної роботи багатьох комп'ютерів над єдиним складним завданням стався в кінці 1980-х рр., коли з'явилися персональні комп'ютери і електронна пошта.

У 1988 р. Арьєн Ленстра і Марк Менес, що працювали на компанію DEC (Palo Alto), написали програму для розкладання на множники великих чисел. Для якнайшвидшого завершення поставленого завдання програма могла запускатися на декількох не пов'язаних один з одним комп’ютерах, кожен з яких обробляв свій невеликий фрагмент числа. Нові блоки завдань розсилалися на комп'ютери учасників за допомогою центрального сервера проекту по звичайній електронній пошті. Для успішного розкладання на множники числа завдовжки в сто знаків цій спільноті знадобилося два роки і декілька сотень персональних комп'ютерів.

Таким чином, саме проект Ленстра-Менеса продемонстрував не тільки принципову можливість розподіленої обчислювальної мережі, але і високу ефективність у виконанні поставлених перед таким проектом завдань. По суті, саме звідси потрібно починати історію публічних Internet-проектів розподілених обчислень (Distributed Computing).

Пізніше, в 1994 р., з'явилося перше технічне втілення технології Grid Computing - віртуальний кластер "Беовульф", організований Дональдом Бекером і Томасом Стерлингом на основі 16 звичайних комп'ютерів 486DX4, об'єднаних в єдину 10Мб мережу з постійним обміном інформацією між процесорами. Результат перевершив всі очікування.

Обчислювальні завдання, які не потребують ніякої координації або синхронізації між машинами, і не потребують додаткового управлінні в процесі роботи, зазвичай розв’язуються за допомогою технології Distributed Computing. Цей тип завдань дуже підходить для великих Internet-проектів розподілених обчислень, що реалізовуються за допомогою зв'язків "сервер - комп'ютер учасника", оскільки окремі фрагменти завдання можуть виконуватися в будь-якому порядку, і можуть бути перерозподілені по інших машинах, якщо який-небудь з результатів не вдалося отримати з першого разу. Звідси, до речі, виникає необхідність дубльованих обчислень, коли один і той же блок завдання розсилається кільком учасникам. Це необхідно, щоб гарантувати отримання результатів обчислення окремого блоку, що не завжди можливо, враховуючи різноманітність учасників і встановленого на їх комп'ютерах програмного забезпечення.

Звичайно, технологія Distributed Computing накладає серйозні обмеження на спектр розв’язуваних з її допомогою завдань, але також очевидні і переваги. Деяким дослідницьким організаціям, особливо некомерційним, часто недостатньо фінансування для придбання або оренди спеціальних ресурсів - тих же суперкомп'ютерів або кластерних обчислювальних мереж. До того ж суперкомп'ютери і кластери вимагають постійного обслуговування, модернізації і навчання відповідального персоналу. Розподілені обчислення за допомогою армії користувачів Internet позбавлені цих недоліків і часто підключені до проекту обчислювальні потужності співставні і навіть перевершують потужності сучасних суперкомп'ютерів.

Висловлюються оптимістичні прогнози, що незабаром в лад увійде нова архітектура Distributed Computing, яка дозволить комп'ютерам-учасникам обмінюватися даними безпосередньо між собою, незважаючи на складнощі і епізодичність підключення до мережі Internet. У 2007 році цього було досягнуто і дозволило не тільки розширити область застосування публічних розподілених обчислень, але і значно збільшило їх ефективність.

Але повернемося до історії  Distributed Computing - часу виходу розподілених обчислень на широку арену.

Після успішного закінчення проекту Ленстра-Менеса в ходу були проекти різних математичних досліджень. У 1993 р. учасники одного з таких проектів факторизували (розклали на множники) число довжиною 129, потім 130 знаків.

 Потім пішла мода на пошук простих чисел (тих, що діляться тільки на одиницю і на самих себе), нових чисел Серпінського (числом Серпінського називається таке непарне натуральне число k, що для довільного натурального n число  не є простим), чисел Мерсенна (числа виду , де  — натуральне число) та інших. Ці проекти не відрізнялися ні, ні розмахом, ні великою кількістю учасників. Але так тривало не довго.

28 січня 1997 стартував конкурс RSA Data Security на розв’язання задачі злому 56-бітного ключа RC5-32/12/7 методом простого перебору. Завдяки хорошій технічній і організаційній підготовці проект швидко отримав небачену до цього популярність, привернув увагу світової громадськості до розподілених обчислень і заклав основи подальших проектів Distributed Computing.

13 травня 1999 Девід Гіді і Крейг Кеснов запустили проект пошуку сигналів позаземних цивілізацій SETI @ Home (SETI - Search for Extraterrestrial Intelligence), який став найбільш масовим проектом розподілених обчислень всіх часів. Величезній популярності (понад 5 млн. учасників) сприяло те, що проект вперше переклав на рейки Distributed Computing інтригуючу наукову задачу далеку від нудної факторизації або злому чергового ключа. Шалений успіх проекту (в плані залучених обчислювальних потужностей) переконав вчених активніше використовувати незадіяний потенціал комп'ютерів рядових користувачів всесвітньої павутини в багатьох галузях наукових досліджень.

1 жовтня 2000 під керівництвом Віджая Панде, засновника академічної установи Pande Group при Стенфордському університеті, стартував проект Folding @ Home. Завдяки чітким практичним цілям проект отримав масову підтримку (понад півмільйона учасників за весь час роботи проекту) і серйозні обчислювальні ресурси (більше 200 тисяч процесорів, що постійно або тимчасово підключені зараз до проекту).

 

1.2.         Принцип організації

Проекти розподілених обчислень (Distributed Computing) мають захоплюючу історію та серйозний обчислювальний потенціал. Сьогодні нам, власникам персональних комп'ютерів, пропонують взяти участь в розв’язанні найрізноманітніших науково-дослідних задач - від вивчення властивостей білків до пошуку гравітаційних хвиль зірок-пульсарів. Є проекти розподілених обчислень, створені для розв’язання завдань в області медицини і біології. Це біомолекулярні моделювання, вивчення взаємодій білків, пошук ліків від хвороб, засобів захисту від епідемій, дослідження ракових клітин - всі ці проблеми намагаються розв’язати проекти в даній категорії.

Проекти розподілених обчислень, розташовані в  категорії «Планета Земля» створені для вивчення впливу діяльності людини на зміни клімату на нашій планеті і прогнозування його на майбутнє (наприклад, на 50 років вперед), дослідження клонових стратегії в складних екологічних системах, створення бази даних сейсмологічно активних місць на планеті.

Найчастіше до технології розподілених обчислень дослідники звертаються тоді, коли наукові проекти вимагають величезної кількості обчислень, які недоцільно та надто дорого виконувати за допомогою суперкомп'ютерів або кластерних обчислювальних мереж.

Більшість публічних проектів розподілених обчислень носять некомерційний характер, тобто за участь не потрібно нічого платити, але й одержати грошову винагороду не розраховуйте. Участь у подібному проекті як комфортний вид волонтерства: вас ніхто не закликає їхати в Південну Африку допомагати прищеплювати лісових пігмеїв від лихоманки. Все що потрібно - встановити програму і надати їй доступ до інтернету, де вона буде завантажувати, обчислювати, та відвантажувати результати на головний сервер. (Додаток Є).

При запуску клієнту розподілених обчислень відбувається наступне:

  1. Комп'ютер робить запит на нові завдання на сервері.

2. Сервер дивиться чи є у нього відповідні для Вашого ПК типи завдань, і якщо є - видає їх.

3. Ваш комп'ютер завантажує порцію нових завдань.

4. Починається обробка завдань.

5. Після того, як всі завдання оброблені, комп'ютер відвантажує результати на сервер. І робить запит на нові завдання. Цикл повторюється знову.

 


РОЗДІЛ 2. КОМАНДА РОЗПОДІЛЕНИХ ОБЧИСЛЕНЬ В УКРАЇНІ

 

      На сучасному етапі розвитку ідеї  Distributed Computing використовуються у проектах різних галузей наукових досліджень (додаток А).

Проекты распределенных вычислений условно можно разделить на следующие категории:

 Основные проекты Основные проекты распределенных вычислений. В основном это самые старые, самые известные и самые популярные проекты. Не спрашивайте почему на форуме именно такой набор проектов в этой категории. Просто так исторически сложилось.
 Медико-биологические Проекты распределенных вычислений, созданные для решения задач в области медицины и биологии. Биомолекулярные моделирования, изучения взаимодействий белков, поиск лекарств от болезней, средств защиты от эпидемий, исследования раковых клеток - все эти проблемы пытаются решить проекты в данной категории.
 Математика Проекты распределенных вычислений, решающие математические задачи. Решение многих проблем теории чисел, поиск линеек Голомба, чисел Серпинского, Вайфериха, Рамсея, простых делителей Мерсенна, создание матриц целочисленных векторов - все эти вопросы пытаются решить проекты в данной категории.
 Криптография Проекты распределенных вычислений, связанные с криптографией. Тестирование методов криптозащиты, поиск коллизий в алгоритмах шифрования, создание Rainbow-таблиц, расшифровка сообщений шифровальной машины "Энигма" - все эти задачи пытаются решить проекты собранные здесь.
 Физика Проекты распределенных вычислений, решающие задачи в области физики. Обработка данных полученных с Большого Андронного Коллайдера, изучение поведения жидкости в невесомости, моделирование микромолекулярных магнитных материалов, способы компоновки базовой структуры ускорителя - все эти задачи пытаются решить проекты в данной категории.
 Химия Проекты распределенных вычислений, решающие задачи в области химии. Исследования новых технологий производства и хранения водорода, развитие метода Монте-Карло в квантовой химии, моделирование твердых частиц - все эти задачи пытаются решить проекты в данной категории.
 Космос Проекты распределенных вычислений, полностью посвященные теме космоса и астрономии. Поиск нейтронных звезд, излучающих гравитационные волны, изучение процесса слияния галактик, создание точной модели нашей вселенной,и плюс ко всему, поиск внеземного разума - всеми этими вопросами занимаются проекты расположенные в данной категории.
 Планета земля Проекты распределенных вычислений, созданные для изучения климата на нашей планете и прогнозирования его на будущее (например, на 50 лет вперед), исследование клоновых стратегии в сложных экологических системах, создание базы данных сейсмологически активных мест на планете - всем этим занимаются проекты расположенные в данной категории.
 Эволюция Проекты распределенных вычислений, исследующие эволюцию жизни на земле.Здесь подняты такие темы, как влияние человека на этой планете, вымирание видов, эволюция патогенных бактерий и смысл геномных последовательностей.
 Искусственный интеллект Проекты распределенных вычислений, занимающиеся моделированием работы мозга и смежными вопросами (например, создание искусственного интеллекта) представлены в данной категории.
Интернет Изучение структуры и топологии всемирной сети интернет, создание новой поисковой машини, индексирование страниц - всем этим занимаются проекты в данной категории.
Рендеринг Разработка распределенной системы для рендеринга 3D анимации, рендеринг изображений, видео - всем этим занимаются проекты в данной категории.
 Игровые проекты Проекты распределенных вычислений, решающие задачи, из игр. Например задача об N ферзях, проработка ходов в быстрых шахматах, реверси, "задачи коммивояжера", решение Японской головоломки судоку - всем этим занимаются проекты в данной категории.
Кликеры и трекеры Мышка и клавиатура тоже могут участвовать в соревнованиях! Если Вы хотите знать как долго вы работали над чем-то, например программным проектом, школьным сочинением, просто общаясь - то проекты из данной категории помогут вам в этом.
Микс Самые разные проекты распределенных вычислений, задачи которых непохожи друг на друга и на другие проекты. Все они собраны здесь.
 Проекты в стадии тестирования Проекты распределенных вычислений, которые только планируется запустить, или проекты в стадии тестирования. Некоторые перебывают в этой стадии "вечно", другие закрываются так и не преодолев статус "бэта". Все они собраны здесь, ведь мы о них все же знаем.
 Завершенные проекты Уже завершенные проекты распределенных вычислений. Раздел выполняет роль архива, чтобы посмотреть "как это было n лет назад". Также, по возможности, в этом разделе опубликованы результаты исследований завершенных проектов.

   Команда розподілених обчислень в Україні працює над широким спектром питань глобального значення, що потребують великих обчислювальних потужностей. (додаток Б). Переважна більшість з них ініційована провідними науковими центрами з Америки і Європи. На сьогоднішній день відомі два проекти молодих українських вчених-фізиків. Це Magnetism@home та SLinCA@Home.

2.1.         Проект Magnetism@home

          Українська команда розподілених обчислень приймає участь у розрахунках українського фізика Костянтина Мєтлова. Magnetism@ home є дослідницьким проектом, який використовує підключені до Інтернету комп'ютери, щоб досліджувати рівновагу метастабільних та перехідних моделей намагніченості (в першу чергу в нано-магнітних елементах і їх масивах). К. Мєтлов: «Запустив BOINC проект по розрахунку рівноважних, метастабільних та перехідних магнітних конфігурацій циліндричних нано-елементів. Грунтується ця справа на моїй старій аналітичній теорії, але, сподіваюся, поєднання її з сучасними числовими методами призведе до суттєвого кумулятивного ефекту». Зрозуміло, що ініціатива знайшла підтримку в українській команді розподілених обчислень і невдовзі вона посіла перше місце у світі за кількістю виконаних завдань! Це сталося 31 липня 2008 року і цей день увійшов у історію українських розподілених обчислень як перший, коли українська команда в українському проекті посіла першість. (Додаток Д).

Розподіл залишкової намагніченості в плоскому субмікронних квадратному елементі. Видно два взаємопроникних фрагмента стінок з перетяжками (cross-tie domain walls) (рис.2.1). Двовихровий стан в плоскому субмікронному квадратному елементі (рис. 2.2).  

Джерело: http://dr-klm.livejournal.com/141201.html?thread=1787793#t1787793

На даний момент ці дослідження використовують іншу обчислювальну базу. Ось як описує це Костянтин Мєтлов: «На BOINC я вже роки два не виставляв workunit-ів. Там сітка зроблена погано, щоб вийшло щось розумне - потрібно переробляти (а це істотні зміни). На жаль, все, що там вийшло досі - артефакти поганої сітки. Можливо, з часом, ми запустимо на BOINC цей код». Проте, розрахунки DC суттєво допомогли в дослідженні теорії магнетизму на її певному етапі, зігравши, безумовно позитивну роль в її розвитку.

2.2.         Проект SLinCA@Home

SLinCA@Home (Scaling Laws in Cluster Aggregation - Масштабно-інваріантні закономірності в агрегації кластерів) - це науково-дослідний проект, який використовує комп'ютери, з'єднані глобальною мережею Інтернет, для досліджень в галузі матеріалознавства.

SLinCA@Home заснований групою наукових співробітників з Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова (ІМФ) Національної академії наук України (НАНУ), Київ, Україна. Цей проект використовує програмне забезпечення  BOINC), та інші для розподілених обчислень  (DC). SLinCA@Home включає декілька наукових програм присвячених пошуку масштабно-інваріантних закономірностей в експериментальних даних і результатах комп'ютерного моделювання.

Під час першого етапу проекту (який, в основному, був пов'язаним із тестуванням і перенесенням програм) розробники отримали кілька важливих наукових результатів (при моделюванні методом Монте-Карло процесів агрегування і в молекулярно-динамічному моделюванні металевих наноструктур), які було представлено в 2009, 2010, 2011 і опубліковано  у реферованих наукових журналах), а також в наукових базах даних з відкритим доступом "arXiv.org" і "gridclub". Подробиці можна знайти в розділі "Публікації" на сайті проекту SLinCA@Home і на Wikipedia-сторінці проекту SLinCA@Home.

 

     Вам коли-небудь траплялися на очі абревіатура BOINC або словосполучення Folding@Home? А може Ви читали про те, що NVIDIA, за допомоги своєї платформи CUDA, реалізувала "неграфічні" обчислення силами відеокарт? Або чули про спільноту людей, які намагаються розшифрувати повідомлення, що зашифроване по алгоритму RC5?

      Даю підказку: мова йде про проекти розподілених обчислень. Вони можуть бути організовані як простими студентами на кафедрах при університеті, так і під егідою серйозних наукових установ на кшталт Стенфордського Університету (проект Folding@home, програма вже стандартно постачається з офіційними драйверами і ATI і NVIDIA) або Європейського центру ядерних досліджень CERN (проект Lhc@home, обробка даних, отриманих з Великого Адронного Колайдера).
Також вони (проекти) можуть бути "під крилом" великих міжнародних компаній. Наприклад, проект World Community Grid (медична спрямованість) має в партнерах IBM, а Folding@home (теж медичний) - декілька відомих брендів (дивіться внизу сторінки).

        На даний момент існує понад 200 проектів розподілених обчислень, але тільки близько 20-ти з них мають серйозну наукову цінність, добре налагоджену технічну базу і чималу кількість людей, що беруть в них участь. Наприклад, проект SETI@Home (пошук позаземних цивілізацій) є одним з найстаріших проектів, а також одним з найбільших по кількості учасників (близько мільйона людей у цілому світі) .
В цілому, дізнатися більше про проекти Ви можете на нашому сайті:

        Український сайт про розподілені обчислення - distributed.org.ua

На ньому є опис практично всіх існуючих проектів, а найбільш пріоритетні з них виділені в окремі розділи і мають статті з детальним описом.

Тому, якщо у Вас є бажання...

  • допомогти науці;
  • завантажити процесор роботою, щоб не простоював без діла;
  • представити команду "Ukraine" і нашу країну на міжнародній арені (тому що це ще і своєрідний вид спорту),

...то заходьте на сайт distributed.org.ua, вибирайте проект, який сподобався і... вдалих розрахунків!

Коментарі

Додати новий коментар

  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теги HTML: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
  • Search Engines will index and follow ONLY links to allowed domains.

  • Ви можете цитувати інші фрази та коментарі користуючись тегом [quote].
  • You may insert videos with [video:URL]

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот )
B
t
L
L
4
w
Уведіть код без пробілів і з врахуванням верхнього/нижнього регістру.
Збір матеріалів Збір матеріалів