Геогргій Вороний

Рід Вороних мав старовинне козацьке коріння. Сімейні перекази згадують про далекого пращура – осавула, який охороняв фортецю, що була на місці теперішньої Воронівки, біля Ічні.

Історія донесла нам ім’я Якова Вороного – чумака, який зібрав грошей, придбав пагорб над Удаєм у Журавці і зайнявся селянською справою. Серед нащадків Якова був обер-офіцер Яків Вороний; його син Феодосій Якович Вороний (1837 – 1910) – педагог, член "Старої громади", народжений у с. Журавка.

Георгій Феодосійович Вороний народився 16 (28) квітня 1868 року в містечку Журавка колишньої Полтавської губернії. Освіту здобув домашню, потім у чотирикласній чоловічий Бердянській гімназії, де батько був директором. Випускний 5-ий клас – у Прилуцькій гімназії. Великий вплив на захоплення юнака мав викладач математики Іван Володимирович Богословський.

uahistory.com

У характеристиці Георгія Вороного-гімназиста зазначено: "При чудових здібностях має, незважаючи на свій молодий вік, досить розвинутий розум і надто серйозну любов до навчання, з усіх предметів гімназичного курсу здобув знання дуже добрі, а в математиці, до якої має особливу прихильність і покликання, здобув знання визначні з низки учнівських успіхів в математиці".

У 1884 році видатний математик і педагог, професор Київського університету В. Єрмаков видавав "Журнал елементарної математики", в якому читачам було запропоновано тему: "Розкладання многочлена на множники на основі властивостей коренів квадратного рівняння". Гімназист Георгій надіслав до редакції твір і статтю, яку журнал надрукував.

Після закінчення гімназії Г. Вороний вступив на математичне відділення Санкт-Петербурзького університету. Упродовж 1885-1889 рр. Георгій Вороний вів записи в щоденнику. Про навчання він писав: "… Прокидаюсь я о 5-ій ранку і відразу берусь за Математику… Що за чудова наука! Хоч і дуже багато формул, але всі вони настільки симетричні, що легко запам’ятовуються… Я багато, дуже багато працював і впевнився, що здатний працювати, а також, здається, встиг у цьому переконати інших. Я знаю, я твердо вірю, що на ґрунті вченої діяльності і тільки на ньому я знайду своє щастя… Я не поет, не знаю того натхнення, яке описують поети, але я знаю хвилини не самовдоволення, не гордості, – все це приходить потім, – а моменти, коли розум цілком охоплює ідею, яка раніше, наче м’ячик, вислизала. Тоді я забуваю, що я існую…"

Оскільки ні рекомендації В. Єрмакова з університету, ні лист Григорія Ґалаґана не сприяли отриманню стипендії, тому студентові довелося підпрацьовувати: він був позаштатним учителем у Петергофській прогімназії, бігав по хатках, даючи приватні уроки явно не найкращим учням. Стипендію він отримав тільки на четвертому курсі. "…Доти я тільки терпів. Терпів на уроці від учня, який вимучував мене своїми лінощами, а потім приходив додому, падав знеможений на ліжко і думав: коли ж кінець?!.. Сидів без копійки, не мав інших перспектив, крім осоружного уроку, жив у вологій холодній кімнаті, про яку згадую, як про кошмар…" Умови життя (холод, голод, недосипання) спричинили низку хвороб: нирки, шлунок…

У щоденнику розповіді про думки та почуття: про канікули у Журавці, поїздки до маєтку Ґалаґанів у с. Сокиринці неподалік від Журавки: до сусідів у село Богдани, де жила кохана Ольга Крицька. Так вже велося, що Вороні на чужих полях дітей не засівали, були однолюбами. От і наполягав татко не морочити Ольгу чеканням, одружуватися й купатися у почуттях. Та Георгій не бажав дівчині злиднів, тому записав у щоденнику: "… Ще раз роблю собі операцію – стискаю своє серце і їду до холодного й суворого Петербурга… До нової весни я загорнувся у свою броню і, наче уві сні, буде вважатися мені це літо, ті крихти щастя, що так часто змушували битися моє серце… Досвід минулого року зміцнив мої сили, і стримувана спочатку творчість так і рветься назовні, і я впевнений, що багато нового принесе мені Петербург".

1889-ий рік був багатим на події. Георгій Вороний блискуче склав випускні екзамени, захистив дипломну роботу про числа Бернуллі й залишився при університеті для підготовки магістерських екзаменів. Академік Д. О. Граве у своєму щоденнику писав: "Георгій Вороний — геніальний український математик. Він під час свого перебування в Петербурзькому університеті займався з гідним подиву успіхом кубічною областю і в цій області зробив геніальне відкриття. Він узагальнив на кубічну область алгоритм неперервних дробів, що дає алгебричні одиниці в квадратичній області. Це узагальнення марно шукали з часів Ейлера протягом ХІХ століття усі найвидатніші математики. Вийшов таким чином алгоритм Вороного".

Цього ж року він одружився зі своєю коханою Ольгою Крицькою, яка на все життя стала йому вірним другом і добрим помічником.

У 1894 р. захистив магістерську дисертацію на тему "Про цілі числа, залежні від кореня рівняння третього ступеня" і був обраний професором Варшавського університету, де вивчав ланцюгові дроби. У Варшаві у Вороного навчався Вацлав Серпінський. У 1897 р. захистив докторську дисертацію на тему "Про одне узагальнення алгоритму безперервних дробів", удостоєну премії імені Буняковського. З осені 1898 також обіймав посаду декана механічного факультету Варшавського політехнічного інституту. Але багатства це не принесло: пішли свої діти, його сестра Надія Єрмакова рано стала вдовою і Георгій взяв на матеріальне забезпечення її сім’ю з десяти дітей.

Уже тоді наукові праці Георгія Вороного сучасники визнали геніальними. А відомі "діаграми Вороного" сьогодні широко використовуються фахівцями багатьох галузей знань (в робототехніці, біоінженерії, кристалографії) практично в усіх країнах Європи, у США, Канаді, Японії, Австралії, Гонконгу, Новій Зеландії тощо. В Англії вивчення діаграм Вороного передбачено шкільними навчальними програмами. У м. Сеулі (Південна Корея) діє дослідницький центр з діаграм Вороного.

У 1905-1907 рр. університет і Політехнічний інститут у Варшаві закрили. Професорів цих вишів (серед них — і Вороного) було направлено до Новочеркаська для створення там Донського політехнічного інституту, близько року він виконував там обов’язки декана механічного факультету. У 1907 році був обраний членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.

Восени 1908 року заняття у Варшавському університеті поновилися, Вороний повернувся у Польщу. Навантаження стало ще більшим, бо він залишився єдиним професором. Вороному довелося викладати новий курс математичного аналізу. З цього курсу він уклав підручник, який було надруковано у Варшавських університетських відомостях у 1909-1911 роках.

Г. Вороному сорок років, він успішний визнаний учений, має чудову дружину, п’ятеро дітей (шоста померла немовлям), але не має здоров’я – жорстокий біль уклав його в ліжко, але лікувати хворобу жовчного міхура за кордон не поїхав, на літо перебрався в Журавку. Навіть у ліжку працював. Архів Вороного, родичі вченого передали до Інституту рукописів Національної бібліотеки України імені В.Вернадського.

Георгій Вороний страждав від загострення хвороби, він помер 7 (20) листопада 1908 р. у Варшаві Згідно з останньою волею вченого поховали у Журавці; забальзамоване тіло зберігалося у спеціальному склепі.

Батько Г. Вороного не зміг пережити смерті сина; через рік біля склепу Георгія Феодосійовича виріс горбок могили Феодосія Вороного. За радянців склеп було знищено і тіло вченого односельці перепоховали в могилу його батька Феодосія Вороного.

Сини, які бачили муки батька, поклялися стати лікарями.

Ганна Черкаська. 10.08. 2017 р. Джерело: https://uamodna.com/articles/odyn-iz-naybiljsh-cytovanyh-matematykiv/

Коментарі

Додати новий коментар

  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теги HTML: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
  • Search Engines will index and follow ONLY links to allowed domains.

  • Ви можете цитувати інші фрази та коментарі користуючись тегом [quote].
  • You may insert videos with [video:URL]

Детальніше про опції форматування

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот )
1
Y
z
x
S
k
Уведіть код без пробілів і з врахуванням верхнього/нижнього регістру.
Збір матеріалів Збір матеріалів